Математика: арифметика, рівняння та нерівності
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Арифметика
    • Прості та складені числа
    • Ознаки подiльностi натуральних чисел
    • Дроби та дiї над ними
    • Модуль числа
  • Пропорції та відсотки
    • Відсотки
    • Розв’язання задач на спiльну виконану роботу (задачi на продуктивнiсть)
  • Одночлени та многочлени
    • Одночлен
    • Многочлен
    • Дiї над многочленами
    • Формули скороченого множення
    • Розкладання многочлена на множники
    • Бiном Ньютона
  • Корiнь та його властивостi
    • Квадратний корiнь та його основнi властивостi
    • Корінь n-го степеня та його основні властивості
    • Ірраціональні вирази
      • Доповнюючий множник
      • Звiльнення вiд iррацiональностi у знаменнику (чисельнику) iррацiонального дробу
      • Доповнюючi множники для основних типiв iррацiональностей у знаменнику (чисельнику)
    • Додаток
  • Показниковi та логарифмiчнi тотожностi
    • Логарифм
    • Логарифмiчнi тотожностi
    • Логарифмування та потенцiювання
  • Системи алгебраїчних рiвнянь
    • Метод підстановки
    • Метод алгебраїчного додавання
    • Метод заміни змінної
  • Лiнiйнi та квадратнi рiвняння
    • Лiнiйнi рiвняння
    • Квадратнi рiвняння
      • Неповні квадратні рівняння
      • Повне квадратне рівняння та дискримiнант
      • Факторизація квадратного рівняння (розкладання на множники)
      • Теорема Вiєта
    • Бiквадратнi рiвняння, та рівняння, що зводяться до квадратних
  • Iншi види цiлих рiвнянь
    • Цiлi рацiональнi рiвняння вищих степенів
      • Метод підбору коренів
      • Метод заміни змінної
    • Рiвняння з модулями
      • Метод інтервалів
    • Рівняння з параметрами
      • Лінійне рiвняння з параметрами
      • Квадратне рівняння з параметрами
  • Цілі нерівності
    • Основні властивості
    • Лiнiйнi нерiвностi
    • Система та сукупність нерівностей
    • Нерiвностi з модулями
  • Метод інтервалів
    • Метод інтервалів
    • Дробово-рацiональнi нерiвності
    • Нерiвностi з параметрами
  • Дробово-раціональні рівняння
    • Дробово-раціональне рівняння
    • Раціональні рівняння з параметрами
  • Ірраціональні рівняння
    • Корабель на горизонтi
    • Iррацiональнi рiвняння з квадратним коренем
    • Корабль поза горизонтом
  • Ірраціональні нерівності
    • Метод відокремлення кореня
    • Методологiя розв’язання в залежностi вiд парності/непарностi степеня кореня
    • Метод iнтервалiв для iррацiональних нерiвностей
    • Нерiвностi з параметрами
  • Показникові рівняння
    • Вік Землі та скам’янілостей
    • Показникові рівняння
    • Показникові нерівності
    • Степенево-показникові рівняння
    • Зведення до однiєї основи
      • Показникові рівняння
    • Винесення множника
    • Рiвняння особливих видiв
    • Використання властивостей функцiй (монотонностi)
    • Показниково - степеневi рiвняння
    • Рiвняння з параметрами
    • Системи рівнянь
  • Показникові нерівності
    • Властивостi показникової функцiї та класифікація типiв задач
    • Методи розв’язання окремих типiв задач
    • Степенево - показниковi нерiвностi
  • Логарифмічні рівняння
    • Логарифмiчнi рiвняння
    • Логарифмування та потенцiювання
    • Використання логарифмiчних тотожностей для розв’язання окремих типiв задач
    • Системи рівнянь
  • Логарифмічні нерівності
    • Використання властивостей логарифмiв для розв’язання рiзних типiв задач
    • Замiна змiнної в логарифмiчних нерiвностях
    • Показниково-логарифмiчнi нерiвностi
    • Нерiвностi з параметрами
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

Пропорції та відсотки

Визначення Пропорцiя — рiвнiсть двох вiдношень вигляду \(a:b=c:d\) або \(\dfrac{a}{b}=\dfrac{c}{d}\). Члени \(a\) та \(d\) називають крайнiми членами пропорцiї, а \(b\) та \(c\) — середнiми.

Часто пропорцiю записують у виглядi:

$$a \quad — \quad c$$

$$b \quad — \quad d$$

Основна властивiсть пропорцiї – добуток крайнiх членiв дорiвнює добутку середнiх членiв:

$$\dfrac{a}{b} = \dfrac{c}{d} \Longleftrightarrow ad = bc.$$

Наприклад: $$\dfrac{55}{13} = \dfrac{110}{26} \Rightarrow 55\cdot26 = 13\cdot110 = 1430.$$

Властивiсть переставляння. Якщо у пропорцiї помiняти мiсцями крайнi або середнi члени, або i тi i тi, знову вийде пропорцiя. Iншими словами можна переставляти члени пропорцiї «хрест-навхрест»:

$$\dfrac{a}{b}=\dfrac{c}{d} \Rightarrow \dfrac{a}{c}=\dfrac{b}{d} \Rightarrow \dfrac{d}{b}=\dfrac{c}{a} \Rightarrow \dfrac{d}{c}=\dfrac{b}{a}.$$

Як видно зi спiввiдношень вище випливає властивiсть обернення – можна перевернути обидва дроби пропорцiї i рiвнiсть не порушиться.

Алгоритм Знаходження невiдомого члена пропорцiї Для того щоб знайти невiдомий член пропорцiї необхiдно скористатись основною властивiстю пропорцiї, пiсля чого подiлити обидвi частини на член пропорцiї, що стоїть разом з невiдомим. Нехай невiдоме $$c = x:$$

$$\dfrac{a}{b} = \dfrac{x}{d} \Rightarrow ad = bx \Rightarrow x = \dfrac{ad}{b}.$$ Нехай невiдоме $$b = x:$$

$$\dfrac{a}{x} = \dfrac{c}{d} \Rightarrow ad = xc \Rightarrow x = \dfrac{ad}{c}.$$

Таким же чином можна знайти невiдомi $$a$$ чи $$d$$.

Прямо пропорцiйнi величини.

Двi величини $$x$$ та $$y$$ прямо пропорцiйнi, якщо збiльшити (зменшити) в певну кiлькiсть разiв першу, при цьому друга збiльшиться (зменшиться) у таку ж кiлькiсть разiв. «Кiлькiсть разiв» називають коефiцiєнтом пропорцiйностi $$k$$, а залежнiсть записують як: $$y = kx$$.

Приклад $$1$$ кг груш коштує $$15$$ грн., $$2$$ кг – вiдповiдно $$30$$ грн., $$3$$ кг – $$45$$ грн. i так далi. Тобто вартiсть груш є прямо пропорцiйною до кiлькостi кiлограм: $$y=15\cdot x.$$

Обернено пропорцiйнi величини.

Двi величини $$x$$ та $$y$$ обернено пропорцiйнi, якщо збiльшити (зменшити) в певну кiлькiсть разiв першу, при цьому друга зменшиться (збiльшиться) у таку ж кiлькiсть разiв. «Кiлькiсть разiв» називають коефiцiєнтом пропорцiйностi $$k$$, а залежнiсть записують як: $$y=\dfrac{k}{x}.$$

Приклад Aвтiвка, що рухається зi швидкiстю $$50$$ км/год проходить вiдстань у $$25$$ км за $$30$$ хв. Якщо вона рухатиметься зi швидкiстю $$75$$ км/год, то їй вистачить $$20$$ хв. Тобто час руху є обернено пропорцiйним до швидкостi руху: $$v = \dfrac{25}{t}.$$

Визначення Масштаб — це вiдношення вiдстанi у сантиметрах мiж точками на картi до вiдстанi у сантиметрах мiж цими ж точками на мiсцевостi.

Відстань між Києвом та Одесою складає 480 км. Яким є масштаб карти, якщо виміряна лінійкою відстань - 96 см? 1:50000 1:100000 1:500000 1:1000000 1:2000000 Для того, щоб знайти необхідний масштаб потрібно скласти пропорцію.

$$96$$ см – $$480$$ км, $$1$$ – $$x$$. Переведемо $$480$$ км у см: $$480$$ км $$=480\cdot10^5$$ см. Знайдемо $$x$$: $$x=\dfrac{1\cdot480\cdot10^5}{96}=5\cdot10^5=500000$$. Отже масштаб складає $$1:500000.$$

Cкільки ця відстань складатиме на карті з масштабом 1:2000000? 12 см 18 см 20 см 24 см 36 см Для того, щоб знайти необхідну відстань потрібно скласти пропорцію. $$x$$ см – $$480$$ км, $$1 – 2000000$$. Переведемо $$480$$ км у см: $$480$$ км $$=480\cdot10^5$$ см. Знайдемо $$x$$: $$x=\dfrac{480\cdot10^5}{2000000}=24$$ см. Отже відстань складає $$24$$ см.

PreviousМодуль числаNextВідсотки

Last updated 6 years ago

Was this helpful?

Масштаб 1:10000001:10000001:1000000 значить, що 111 см на картi вiдповiдають 100000010000001000000 см = 100001000010000 м = 101010 км на мiсцевостi.